Шпіц дуже темпераментна порода.

Темперамент шпіца – це його невід'ємна частина, це і є шпіц! У нього все на максималці. Якщо радіє, то це торнадо емоцій і цілує і кусає одночасно:)

Якщо вдарився, поранився – волає так, ніби лапу відірвали.

Шпіцу необхідні прогулянки регулярні та тривалі. Інакше бігатиме по дому, зноситиме все на своєму шляху. Шукати що згризти.

Якщо у вас будинок і велика присадибна ділянка, є сенс взяти двох собачок. Вони вигулюватимуть один одного. Але прогулянки однаково необхідні, оскільки це соціалізація собаки.

Будь ласка, враховуйте при виборі породи, що шпіц це грудка енергії та емоцій, які він не може тримати в собі.

Щоб потім не переробляти, не ламати, не відучувати, наприклад, стрибати на вас, коли ви повертаєтеся додому.

Шпіц дуже активно зустрічатиме вас, коли ви повернетеся з магазину, причому навіть якщо вас не було півгодини, шпіц радітиме так, ніби вас не було два тижні.

Я слухала одного «зоопсихолога», він розповідав, як відучити собаку радіти, коли господар повертається додому. Тобто собака не повинен радісно стрибати, він типу повинен мовчки стояти осторонь, чекати поки господар переодягнеться і дозволить йому підійти… ну, я думаю, що цей «зоопсихолог» сам потребує допомоги психіатра. Не слухайте, будь ласка, таких спеціалістів. Якщо вам спаде на думку навчати шпіца не радіти, то ви просто зламаєте йому психіку.

Або заведіть іншу породу. Є флегматичні породи по життю... вони можуть взагалі не підійти до дверей, коли ви прийдете.

Мої всі шпиці по-різному зустрічають. Накидаються всією зграєю. Хтось голосно гавкає, хтось стрибає на мене, хтось кусає ззаду за ногу (боляче), досі не можу вирахувати, хто... але, підозрюю:)